Фотообладнання, розряд: 5, Урок 2-3 Настільні процесори. Види і конструктивні особливості настільних процесорів.

 Як працює фільм-процесор

Обробка плівки у фільм-процесорі

Фільм-процесор - пристрій для прояву плівки. Найчастіше це – машини прохідного типу, тобто плівка поступово простягається через проявні баки. Фільм-процесор складається з приймальної секції, яка витягує плівку з касети та обрізає її за необхідності, баків з оброблювальними розчинами, секції сушіння плівки та пристроїв, що забезпечують регенерацію/перемішування робочих розчинів та підтримання їх температури. За всіма процесами слідкує спеціалізована мікро-ЕОМ.

Фільм-процесор найчастіше виконується у вигляді окремого блоку (мінілабораторії Fuji, Agfa, Konica, Noritsu), але трапляються й варіанти, коли фільм-процесор та принтер виконані як один блок (лабораторії San Marco, Gretag).

Декілька слів про типи та розміри плівок.

Найпоширеніша на сьогоднішній день - це плівка "тип 135", що є кіноплівкою шириною 35мм, перфорована з обох боків. Поставляється вона найчастіше заправленою в одноразові металеві касети, оснащені DX-кодом. Стандартна довжина цих плівок – 12, 24 та 36 кадрів розміром 24х36мм. Зустрічаються також плівки "тип 135" і іншої довжини, наприклад - 8, 15, 27, 38 кадрів.

Вказана на упаковці кількість кадрів - це робочі кадри, а для заправки в апарат додатково виділено 4 кадри на початку плівки (вони позначені, наприклад, як "ХХ", "Х", "00" та "0") і один кадр - в кінці плівки (позначений як "Е").

Для заправки в проявочну машину в лабораторії кінець плівки, що проявляється, обрізають, і за допомогою спеціального скотчу, стійкого до хімічних і температурних впливів, приклеюють до "лідера" - спеціальної пластикової картки, за допомогою якої і транспортується плівка по баках з оброблювальними розчинами в процесі прояву.

Проте більшість плівок надходить на проявлення в лабораторію із затягнутим усередину касети кінчиком плівки. Відбувається це тому, що деякі апарати змотують плівку в касету повністю, не залишаючи зовні "хвостика", щоб легше було відрізнити відзняті плівки від чистих. Витягають кінець плівки з касети (адже касета-то - нерозбірна!) у лабораторіях за допомогою так званого "пікера" (film picker).

Плівки типів 120 і 220 потрапляють в проявку набагато рідше, адже вони використовуються тільки професіоналами. Плівки "тип 120" являють собою неперфоровану плівку шириною 61,5 мм, приклеєну до паперової стрічки ("ракорду"), яка захищає плівку від світла при зарядці в апарат. Весь цей "бутерброд" розміщується на пластмасовій котушці. На ракорд також нанесені позначки для правильного позиціонування плівки при протяжці її в апаратах ранніх випусків вручну. Плівки "тип 220" відрізняються від плівок "тип 120" удвічі більшою довжиною за рахунок того, що ракорд приклеєний тільки до початку та кінця плівки.

Для прояву таких плівок необхідно відокремити їх від ракорду та захистити від впливу світла під час заправки у приймальну секцію фільм процесора. У чорному ящику лаборант розмотує плівку з котушки, обриває ракорд і пакує плівку в спеціальну розбірну касету, яка і захистить її від засвітки при приклеюванні кінчика останньої до "лідера" та заправки у фільм-процесор. При цьому засвічується тільки початок плівки (приблизно - 1-1.5 см), але це не страшно, бо ця частина плівки все одно використовується для приклеювання до ракорду.

Практично не потрапляють на прояв плівки вимираючих нині типів 110 і 126. Перші являють собою неперфоровану плівку шириною 16 мм, а другі - 35мм перфоровану, але крок перфорації на них набагато рідше, ніж у плівок тип 135. Пластмасові касети, також - одноразові, і зарядка цих плівок у процесор для прояву здійснюється за допомогою спеціальних розбірних касет, аналогічних по будові касетам для проявки плівок тип 120/220.

Залежно від моделі машини на лідер наклеюється 1 або 2 плівки, причому більшість фільмпроцесорів (крім найпростіших) дозволяють виявляти не тільки плівку шириною 35мм (тип 126 та 135) та 110 (16мм), але й плівки тип 120/220 (6см).

Отже, плівка приклеєна до лідера, а лідер вставлений в приймальну секцію фільмпроцесора. При закритті кришки приймальної секції плівка за допомогою гумових роликів починає витягуватися з касети. Швидкість витягування плівки узгоджена зі швидкістю транспортування лідера, тому плівка, не провисаючи та не натягуючись, йде в бак із проявником. В кінці плівки, коли вона перестає витягуватися з касети, спеціальний ніж відрубує кінець плівки, приклеєний до котушки (мається на увазі плівка тип 135, на інших типорозмірах плівки ніж не спрацює, тому що у них на котушці кінець плівки не закріплюється).

У баках з обробними розчинами плівка транспортується за допомогою лідера, який, у свою чергу, за допомогою зубчастих ременів та напрямних проходить через систему роликів, "ведучи" за собою плівку по баках з обробними розчинами. На виході з кожного бака плівка віджимається гумовими роликами від залишків хімії, щоб не забруднювати наступні розчини.

Усього обробних розчинів зазвичай три (проявник, фіксаж-відбілювач та стабілізатор) або чотири (фіксаж та відбілювач розділені). Промивання в проточній воді не проводиться, замість неї робиться промивання в непроточній воді (цей етап у деяких варіантах процесів відсутній) і стабілізація - переведення залишків обробних розчинів у хімічно неактивні речовини, що не розпадаються з плином часу. Стабілізація зазвичай поєднана з обробкою в змочувачі, який запобігає утворенню плям і потоків на плівці при сушінні.

Після промивання та стабілізації плівка сушиться гарячим повітрям (50-60 град.).

Весь цикл обробки (від сухого до сухого) зазвичай займає від 7 до 15 хвилин. Якщо додати до цього час на протяжку всієї довжини плівки (залежно від довжини плівки), ми отримаємо мінімальний час прояву всієї плівки від 10 до 25 хвилин. Наприклад, для фільмпроцесора Fuji FP-230B тривалість процесу від сухого до сухого становить 14 хвилин 50 секунд, а швидкість проходження плівки - 230 мм за хвилину. Виходячи з цих даних неважко обчислити що 36-кадрова плівка (її довжина - 165 см) не може бути проявлена раніше, ніж за 23-24 хвилини.

Тепер про те, як підтримується властивості обробних розчинів. Всі робочі розчини безперервно регенеруються (оновлюються) шляхом підкачування в робочі розчини невеликих порцій свіжих розчинів із спеціальних баків із запасними розчинами. Об'єм розчинів, що підкачуються, пропорційний площі обробленого матеріалу.

Звідки машина знає цю площу матеріалу?

При зарядці плівки в приймальну секцію за допомогою ІЧ-датчиків відбувається визначення типу плівки - тип 120, 110, 135, 126. Площа плівок типів 110, 126 і 120 - стандартна, тому для такої плівки обсяги розчинів, що підкачуються, визначити нескладно. Інша справа - плівка тип 135. Вона, як відомо, буває різної довжини - починаючи від 12 кадрових і закінчуючи 36-38 кадровими, не кажучи вже про обрізані плівки. У багатьох фільм-процесорах для точного визначення довжини плівок 135 типу датчики рахують кількість перфораційних отворів. Приблизно так само машина відрізняє плівку тип 120 від 220 (остання – вдвічі довша). Підкачування проводиться за допомогою спеціальних електромагнітних помп з каліброваною продуктивністю.

За допомогою аналогічних по пристрої циркуляційних помп проводиться перемішування робочих розчинів, а також (за допомогою фільтруючих елементів) і очищення розчинів від бруду і пилу, що приноситься з плівкою. Температура обробних розчинів підтримується за допомогою нагрівачів та термодатчиків досить точно – зазвичай на рівні +/- 0.1 градус. Зазвичай значення температури робочих розчинів встановлюється на рівні 37.5 - 38.0 град.

Установка температури для кожного розчину окремо проводиться з пульта керування машиною, але, звичайно, у певних (дуже невеликих) межах.

Наприклад, для проявлюючого розчину діапазон можливих значень температури становить від 35,0 до 39,9 градусів. При виході температури за межі машина просто відмовиться працювати.