Технологія фоторобіт Урок 43 Макрозйомка, її призначення і використання. Фотоапаратура для макрозйомки. Особливості освітлення.

Макрофотогра́фія — один із напрямків фотографії, призначений для зображення дрібних об'єктів у крупному масштабі. Класичні поняття фотографії усе частіше приводять для малоформатного кадру 24х36мм, тому розумним буде прив'язуватися саме до цього формату,

Макрофотографія – це зйомка невеликих об’єктів, за розміром схожих з розміром кадру стандартної 35-мм плівки, отже макрозображення — це зображення, які показує об'єкт у масштабі від 1:1 до 10:1, або від звичного розміру (life-size), до збільшеного вдесятеро, перераховуючи масштаб відповідно до кадру 24х36мм. З часом термін був розширений, і під терміном макро розуміють фотографію, яка, будучи роздрукованою у стандартному розмірі 102х152 мм (4х6 дюйма) зображує предмети у реальному масштабі (1:1) або крупніше.

Завдання такої фотографії – показати об’єкт у збільшеному розмірі, для того, щоб глядач зміг розглянути його в деталях.

Макрозйомка майже нічим не відрізняється від звичайної, адже все одно треба навести різкість, виміряти освітленість, виставити діафрагму і витримку, і вже потім робити знімок. Головною проблемою при макрозйомці є наведення на різкість. Для отримання достатньої глибини різкості на невеликій відстані, потрібно встановлювати значення діафрагми 1/22 або 1/16. Так, при зйомці фотографії об’єктивом з фокусною відстанню 50мм, глибина різкості на відстані 30см від об’єкта при значенні діафрагми, рівному 1/2,8 складе лише 4 мм, а при діафрагмі вже 1/22 – 4 см.

Оскільки діафрагма майже закрита, виникає необхідність у використанні штатива. Для точного фокусування на об’єкт важливо переміщати фотоапарат вздовж осі об’єктива у бік об’єкту, для чого випускаються особливі напрямні, що закріплюються на штативі, які помітно спрощують цю задачу.

При підсвічуванні спалахом, встановленому на фотоапараті, частина кадру може потрапити в тінь від об’єктива, для уникнення чого добре б користуватися зовнішнім спалахом або спеціальної кільцевої спалахом для макрозйомки.

Для макрозйомки застосовують макрооб’єктиви, подовжувальні кільці, розсувні міхи, реверсивні макро адаптери, насадочні лінзи, два об’єктиви з’єднані реверсивним макрокільцем.

Для макрозйомки спеціально випускаються особливі об’єктиви - Макрооб’єктиви з різною фокусною відстанню, пристрій яких дозволяє отримати значно якісніше зображення. Використання різних фокусних відстаней аналогічно звичайній зйомці, то чим більш пласку перспективу треба отримати, тим більшу фокусну відстань необхідно вибрати. При цьому важливо пам’ятати, що Макрооб’єктиви також можливо використовувати як звичайні, так, якщо є в наявності макрооб’єктив з числом f = 100мм, його можна використовувати, як хороший портретний об’єктив.

Макрооб'єктив - це об'єктив, призначений для зйомки надзвичайно крупних знімків об'єкта.

Найпростішим прикладом пристосування об’єктива для макрозйомки може бути застосування спеціальних подовжувальних кілець, але вони не дозволяють наводити фокус на нескінченність. Також можна використовувати так звані “реверсивні кільця”, за допомогою яких об’єктив кріпиться в перевернутому положенні і може фокусуватися на об’єктах, розташованих дуже близько до нього. Однак застосування подовжувальних кілець погіршує якість одержуваного фото, на краях кадру починає сильно проявлятися хроматична аберація, тобто розбіжність точок різних кольорів. При використанні подовжувальних кілець з zoom-об’єктивами – пропадає можливість змінювати фокусну відстань при постійному фокусуванні, так, як треба одночасно обертати два кільця на об’єктиві.

Що таке макрокільце

Подовжувальне макрокільце– порожниста трубка, яку ви можете встановити між камерою і об’єктивом. Вони продаються з кріпленнями різних типів – в залежності від виробника фототехніки. Деякі кільця навіть поставляються з електричними роз’ємами, необхідними для передачі даних між об’єктивом і камерою і управління автофокусом або діафрагмою, в той час як інші представляють собою трубки з механічним кріпленням.

Як діють макрокільця

Макрокільця служить для збільшення відстані між об’єктивом і датчиком. Це дозволяє фокусуватися ближче, тому з макрокільцями ви можете використовувати практично будь-який об’єктив для зйомки крупним планом. Чим більше фокусна відстань, тим більшої робочої відстані ви можете досягти. Ви навіть можете скласти кілька кілець різної довжини, щоб стати ще ближче до об’єкта.

Переваги та недоліки макрокілець

Переваги:

• подовжувальні макрокільця коштують недорого у порівнянні з макрооб’єктивом;
• можна знайти підходящі макрокільця до будь-якої камери;
• подовжувальні кільця не містять ніякої оптики, тому оптичні характеристики об’єктиву жодним чином не погіршуються при їх використанні.

Недоліки:

• при застосуванні макрокілець ви не конвертуєте вигнуту лінзу в фокальній площині в плоску лінзу;
• з макрокільцями втрачаються деякі електронні функції лінзи, такі як автофокусування або автоматична діафрагма;
• використовуючи кільця, ви не можете фокусуватися на «нескінченності», але насправді це не є великим мінусом, оскільки причина, по якій ви ставите макрокільця, полягає в необхідності сфокусуватися на чомусь близькому до об’єктиву.

Таким чином, можна зробити висновок, що кільця цілком підходять для макрозйомки, якщо не потрібна надзвичайно висока якість знімка.

 

Оптична схема великого плану макрофотографії.

Зворотний об'єктив макрозйомки оптичної схеми

Оптична схема макрофотографії з використанням оберненого об'єктиву і телеоб'єктиву

Оптична схема макрофотографії з використаним подовжувачем

Максимальна кратність збільшення об’єктива

Збільшення будь-якого об’єктива визначається його фокусною відстанню. У макрозйомці нас також цікавить, наскільки ми можемо наблизитися до об’єкта зйомки. Ці два фактори – фокусна відстань і мінімальна фокусна відстань – визначають максимальну кратність збільшення об’єктива, який іноді називають "коефіцієнтом відтворення". Що більше Ви можете наблизитися до об’єкта зйомки з об’єктивом із певною фокусною відстанню, то вищу кратність збільшення Ви отримаєте.

Класичне визначення макрооб’єктива – це об’єктив із максимальною кратністю збільшення принаймні 1:1, або "1х" у технічних характеристиках об’єктивів. Це означає, що об’єкт зйомки можна відтворити в реальному розмірі на матриці зображення фотоапарата: 10-міліметровий об’єкт можна спроектувати на матрицю як 10-міліметрове зображення за умови, що об’єктив розташований достатньо близько до об’єкта. Максимальна кратність збільшення 1:2 або "0,5х" означає, що максимальний розмір зображення того ж 10-міліметрового об’єкта на матриці дорівнюватиме 5 мм, тобто половині реального розміру. 

Інші характеристики макрооб’єктивів, які Вам варто знати

Макрооб’єктиви розроблено спеціально для забезпечення оптимальних оптичних характеристик за дуже малих фокусних відстаней. Зазвичай найчіткіші зображення з цими об’єктивами можна отримати при зйомці зблизька, проте це не означає, що їх можна використовувати виключно для макрозйомки. Багато макрооб’єктивів також демонструють відмінні технічні характеристики при звичайній зйомці.

Ще однією важливою особливістю макрооб’єктивів за використання на малій відстані є дуже мала глибина різкості. Це означає, що для досягнення бажаної деталізації фокус доводиться підбирати дуже ретельно. У деяких ситуаціях фокусування спрощує штатив. Під час зйомки деяких об’єктів для отримання достатньої глибини різкості може знадобитися трохи зменшити значення діафрагми. Однак мала глибина різкості може стати в нагоді, коли потрібно сфокусуватися на певних деталях і розмити фон, аби він не відвертав уваги від об’єкта зйомки.

Мінімальна фокусна та робоча відстань

Така характеристика об’єктива, як "мінімальна фокусна відстань", може бути незрозумілою. Мінімальна фокусна відстань вимірюється від об’єкта зйомки до задньої фокусної точки об’єктива, що знаходиться на поверхні матриці зображення в корпусі фотоапарата. Термін "робоча відстань" означає відстань між об’єктом зйомки та переднім елементом об’єктива.

Якщо вказано, що мінімальна фокусна відстань об’єктива становить, наприклад, 0,2 м (20 см), то, в залежності від товщини корпусу фотоапарата й довжини об’єктива Ви можете мати лише декілька сантиметрів робочої відстані при фокусуванні на мінімальній фокусній відстані, щоб зробити макрознімок 1:1. Якщо Ви знаходитесь так близько до об’єкта зйомки, це може ускладнити умови освітлення (для вирішення цієї проблеми існують спеціальні спалахи для макрозйомки та кільцеві спалахи), а також за найменшого руху об’єкта чи фотоапарата, й умови фокусування. До того ж на такій близькій відстані Ви ризикуєте відлякнути живі об’єкти зйомки. Якщо у Вас виникають такі проблеми, потрібно вибрати макрооб’єктив із більшою фокусною відстанню для збільшення робочої відстані.

Спалахи для макрозйомки

Як уже згадувалося, під час макрозйомки на камеру з великою матрицею волею-неволею доводиться закривати діафрагму, щоб зберегти достатню глибину різкості. Для максимальної якості зображення застосовується мінімальна чутливість. Все це призводить до того, що необхідно застосовувати штучне підсвічування об'єкта тим чи іншим способом. А як відомо, найкращий яскраве світло при фотографуванні можна отримати за допомогою спалаху.

Однак, якщо застосовувати накамерні спалах звичайної конфігурації, освітлення буде нерівномірним, а то і з'явиться тінь від об'єктива в кадрі. Тому для макрозйомки застосовуються такі типи спалахів:

Додатково можете почитати тут: https://64bita.ru/macro.html