Технологія фоторобіт Урок 22 Емоційне забарвлення дитячого портрета. Фотозйомка дитячих груп. Портретування дітей на фоні дитячого інтер’єру

Зйомка дітей

Зйомка дітей специфічна. Діти, особливо у ранньому віці, непосидючі, і це ускладнює знаходження стабільних поз і створення портретних постановок. Тому зйомка за своїми умовами наближається до репортажу. Рухаючись за дитиною, фотограф вибирає точку зйомки, що забезпечує виграшну проекцію фігури і голови дитини, оцінюючи при цьому вираз обличчя.

Щоб викликати у дитини бажаний вираз обличчя, потрібно перш за все поставити його в ситуацію, що викликає вираз обличчя. І це насамперед пов'язане із облаштуванням павільйону, де відбувається фотографування. У дитячому павільйоні дитина повинна опинитися в оточенні іграшок, барвистих картин, строкатих повітряних куль, здатних викликати в нього захоплення, радість, здивування, роздуми, допитливий погляд та багато інших станів, які виявляють емоційне рішення портрета.

 

Варіанти емоційного портрета

При зйомці дітей роблять декілька дублів, зображуючи дитину в різних емоційних станах та різних масштабах зображення. В результаті з фотографій роблять контрольні відбитки та пропонують їх замовникам для вибору портретів, що сподобалися.

 

Можливі варіанти дитячого портрета

На відміну від павільйону для зйомки дорослих, дитячий павільйон не повинен бути великим за площею. Його стіни фарбують або драпірують у світлі тони, створюючи тим самим велику кількість відбитого світла, достатню для значного пом'якшення контрастів без застосування екранів-відбивачів або освітлювальних приладів заповнюючого світла, інакше фотографу довелося б часто відволікатися і витрачати багато часу на коригування світлотіні через у процесі зйомки.

Щоб ефект освітлення різко не змінювався за відхилень дитини, створюють так зване «глибинне освітлення». Два прилади світла, що малює, з'єднують, висуваючи один вперед на 40 - 50 см і встановлюючи між ними такий же інтервал і по висоті. У цьому випадку відхилення дитини не викликає скільки-небудь помітної зміни ефекту освітлення.

У павільйоні необхідно мати малюче світло з права і зліва, тому передбачаються два комплекти. Під час зйомки вмикають один із них.

Дитячий портрет краще виглядає, коли він витриманий у світлих тонах, тому застосовують світло, близьке до фронтального, і створюють світлий тон фону.

На відміну від павільйонів для зйомки дорослих, де для кожної особи необхідний пошук індивідуального освітлення, а тому і не потрібне створення стабільних умов освітлення та збалансованості освітлення моделі та фону, у дитячому павільйоні, навпаки, така постійна світлова ситуація бажана. Чим більше точок опори для спини і рук, тим стійкіше положення дитини, тому що обмежується можливість його переміщень і відхилень. Тому при зйомці дітей, особливо раннього віку, необхідний спеціальний дитячий стілець із решіткою навколо сидіння та невеликим майданчиком – столиком з лицьового боку. На решітку дитина спирається, руки розташовуються на столику, туди можна покласти і іграшки.

Молодших школярів знімають на табуреті, а не на стільці, щоб спинки стільця не було видно.

Для дуже маленьких дітей необхідний спеціальний високий столик з м'яким покриттям. Павільйон не розрахований для зйомки дітей старшого віку, оскільки портретування їх не відрізняється від зйомки дорослих.

Найзручніші для зйомки дітей однооб'єктивні дзеркальні фотоапарати. Більш високу якість забезпечують середньоформатні фотокамери, які найбільш повно задовольняють вимогам портретної зйомки.

Знімальний майданчик на тлі інтер'єру розташовується з таким розрахунком, щоб у кадр увійшли не тільки меблі та іграшки дитячого куточка, але й верхня частина стіни, яка може бути цікава в тональному відношенні (художнє панно або картина на дитячу тему).

Висвітлення інтер'єрного фону має власну специфіку. Тут навряд чи виправдана пляма або помітне чергування тональності, яке зазвичай створюється на абстрактному тлі. Природна тональна перспектива фотографії можлива при рівномірному світлому і м'якому освітленні всього простору інтер'єру. Звідси бажаність освітлення інтер'єру фоновими приладами розсіяного світла, дія яких унеможливлює контрастне освітлення предметів на фоні.

Довгофокусний портретний об'єктив, що застосовується під час зйомки на безпредметному тлі, стає малопридатним під час зйомки на предметному тлі. Сенс цього виду портретування полягає у показі дитини на обстановці дитячої кімнати. Предмети, що оточують дитину, мають бути передані на фотознімку рельєфно та чітко, без помітного спаду різкості. Тому найбільш придатний об'єктив із середньою фокусною відстанню.

Неприпустиме ведення зйомки дітей із тривалим часом експонування. Тривалі витримки зумовлюють необхідність зйомки зі штатива, що позбавило б фотографа оперативності та маневреності. Крім того, довелося б вичікувати стабільні пози, при яких далеко не завжди можна відобразити цікаві емоційні фази виразу обличчя дитини.

Звідси висновок: освітленість дитячого павільйону незалежно від того, на якому фоні ведеться зйомка, має бути достатньою для забезпечення можливості користування швидкістю затвора близько 1/50 с.

Діти дуже рухливі, тому метод зйомки має велике значення. У фотографічній практиці поширений метод безперервного спостереження. У цьому випадку визначають межі кадру, здійснюють наведення на різкість, встановлюють швидкість затвора та значення діафрагми та ведуть спостереження за дитиною для фіксації найбільш виразних моментів. При відхиленнях дитини фотограф намагається синхронно переміщатися, щоб зберегти зображення дитини різким.

Успіх зйомки багато в чому залежить від уміння викликати у дитини потрібні емоції. Фахівцем зі зйомки дітей стає фотограф, який вміє впоратися з цим нелегким завданням. Фотографу потрібне вміння спілкуватися з дітьми.

Під час зйомки дітей дуже важливо відвернути їхню увагу від незнайомих умов фотографічного павільйону. У цьому може допомогти набір різноманітних іграшок, а також демонстрація короткометражних дитячих кольорових фільмів. Іграшки або фільм залучають дитину, викликають у неї різні емоційні стани, що дає фотографу можливість створити серію виразних портретів дитини.

Найбільш поширена помилка при зйомці дітей, коли фотограф задовольняється лише різкістю зображення та технічною якістю знімка. Подібні уявлення про дитячий фотопортрет не витримують критики, тому що головною його перевагою слід вважати виразність обличчя та чітко виражений емоційний стан дитини. Інший істотний недолік, коли фотограф задовольняється зображенням однієї особи, не простежуючи за правильністю постави, положенням рук, корпусу, ніг, що безсумнівно збіднює цінність фотознімка і викликає невдоволення замовників, які ретельно готують дитину до зйомки, бажаючи показати гарний одяг.

Поганий смак можна часто спостерігати у багатьох фотографів, які знімають дітей на зріст і примушують їх стояти, витягнувшись, у напруженому положенні, не властивому малим дітям.

Відсутність спеціальних меблів призводить до того, що часто за плечима або головою дитини проглядаються спинка стільця або крісла, на яких вони посаджені або встановлені, що справляє неприємне враження та створює відчуття випадковості та непродуманості композиції.

Але, очевидно, найбільш серйозною помилкою дитячого портретування слід вважати відсутність у більшості випадків спеціалізації фотографів, коли знімання ведуть люди, які не вміють спілкуватися з дітьми. Глибоке проникнення в психологію дитини, контакт з нею, відома тонкість поведінки — все це досягається в результаті досвіду, але вдається лише небагатьом фотографам, які мають здатність, дар спілкування з дітьми.